натоптуватий
НАТО́ПТУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що нато́птаний 2.
Ось уже легко крокує Сава з натоптуватим Паливодою по ріллі (Гончар, Новели, 1954, 169);
Просто огидно, огидно бути такою низенькою, натоптуватою (Донч., V, 1957, 260).
Словник української мови (СУМ-11)