Словник української мови в 11 томах

натоптувати

НАТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех.

1. Багато ходячи, залишати сліди бруду на чому-небудь.

2. розм. Щільно втискуючи, вкладаючи всередину, наповнювати чим-небудь.

Дядько.. почав поважно длубатись у кисетині, добуваючи звідти тютюн та натоптуючи його в люльку (Гр., І, 1963, 467);

Дід натоптував у ящик сіна, щоб краще було лежати пораненому (Тют., Вир, 1964, 324);

Мужики натоптали тютюном люльки і запалили (Чорн., Потік.., 1956, 242).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. натоптувати — нато́птувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. натоптувати — -ую, -уєш, недок., натоптати, -топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Багато ходячи, залишати сліди бруду на чому-небудь. 2》 розм. Щільно втискуючи, вкладаючи всередину, наповнювати чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натоптувати — НАТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., що, чого і без прям. дод. 1. Багато ходячи, залишати сліди бруду на чому-небудь. 2. розм. Щільно втискуючи, вкладаючи всередину, наповнювати чим-небудь. Дядько ..  Словник української мови у 20 томах
  4. натоптувати — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. натоптувати — Нато́птувати, -тую, -єш сов. в. натоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Натаптывать, натоптать (ногами грязи). 2) Набивать, набить плотно.  Словник української мови Грінченка