наторочити

НАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

1. чого. Насмикати яку-небудь кількість ниток з чогось.

2. що, чого, перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого.

[Горпина:] Тебе тілько [тільки] послухай, то ти такого наторочиш, що й за день не переслухаєш (М. Кропивницький);

Іван сам про себе скаже. Він стільки наторочив Людмилі Леопольдівні тієї ночі в райвиконкомі, що їй, бідній, несила було навіть всього записати (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. наторочити — наторо́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наторочити — -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Насмикати яку-небудь кількість ниток із чогось. 2》 перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наторочити — НАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. 1. Насмикати яку-небудь кількість ниток з чогось. 2. перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого. [Горпина:] Тебе тілько послухай, то ти такого наторочиш, що й за день не переслухаєш (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
4. наторочити — Наторо́чити, -чу, -чиш гл. 1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи. 2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.  Словник української мови Грінченка