наторочити

НАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.

1. Насмикати яку-небудь кількість ниток з чогось.

2. перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого.

[Горпина:] Тебе тілько послухай, то ти такого наторочиш, що й за день не переслухаєш (Кроп., І, 1958, 149);

— Розкажіть же, що там вам наторочили? — допитувалась Ликера (Добр., Ол. солдатики, 1961, 18).

Значення в інших словниках

1. наторочити — наторо́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наторочити — -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Насмикати яку-небудь кількість ниток із чогось. 2》 перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наторочити — НАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. чого. Насмикати яку-небудь кількість ниток з чогось. 2. що, чого, перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого.  Словник української мови у 20 томах
4. наторочити — Наторо́чити, -чу, -чиш гл. 1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи. 2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.  Словник української мови Грінченка