наточений

НАТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наточи́ти¹.

Він був босий, голова розпатлана. Короткі штани галіфе, наточені в литках, гостро підкреслювали його худі ноги (Кучер, Трудна любов, 1960, 133);

Гостро наточене лезо партизанової сокири виблискувало на сонці сріблястим промінчиком (Кир., Вибр., 1960, 322);

*Образно. Тепер Маковеєві все зрозуміло.. Вигостреним зором, наточеним власною пристрастю, хлопець окмітовував [помічав] найтонші нюанси поведінки Ясногорської і Черниша (Гончар, III, 1959, 409);

Юхим.. заглянув за двері, побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (Чорн., Потік.., 1956, 357);

Дмитро, приминаючи верзунами химерно наточені черв’яком купинки землі, іде до катраги (Стельмах, II, 1962, 273).

НАТО́ЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наточи́ти².

Значення в інших словниках

1. наточений — нато́чений 1 дієприкметник нагострений нато́чений 2 дієприкметник націджений  Орфографічний словник української мови
2. наточений — див. гострий  Словник синонімів Вусика
3. наточений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наточити I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наточити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наточений — НАТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до наточи́ти¹. Він був босий, голова розпатлана. Короткі штани галіфе, наточені в литках, гостро підкреслювали його худі ноги (В. Кучер); Юхим ..  Словник української мови у 20 томах
5. наточений — Нато́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)