натроє
НА́ТРО́Є, присл.
На три частини.
Там такі [німецькі замки́]..! і назад відмикається, і натроє розпадається (Г. Квітка-Основ'яненко);
Олекса теж сів на воза. Їхали мовчки, ділили натроє важку мовчанку (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)