натроє

НА́ТРО́Є, присл. На три частини.

Там такі [німецькі замки́]..! і назад відмикається, і натроє розпадається (Кв.-Осн., II, 1956, 403);

Олекса теж сів на воза. Їхали мовчки, ділили натроє важку мовчанку (Мушк., Серце.., 1962, 68).

Значення в інших словниках

1. натроє — на́тро́є прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. натроє — НАТРОЄ – НА ТРОЄ Натроє, присл. На три частини. Гоп, мої невдатники. Чому мені не вдалися, Аж натроє розпалися (пісня); Розділили її [тараню] не надвоє, а натроє (Панас Мирний). На троє, числ. з прийм. Ділили на троє важку мовчанку (Ю.Мушкетик).  Літературне слововживання
3. натроє — присл. На три частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натроє — НА́ТРО́Є, присл. На три частини. Там такі [німецькі замки́]..! і назад відмикається, і натроє розпадається (Г. Квітка-Основ'яненко); Олекса теж сів на воза. Їхали мовчки, ділили натроє важку мовчанку (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах