натроюдити
НАТРОЮ́ДИТИ, джу, диш, док., що, чого, розм.
Наговорити неправду, набрехати що-небудь з певною метою.
Вона йому натроюдила що знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)НАТРОЮ́ДИТИ, джу, диш, док., що, чого, розм.
Наговорити неправду, набрехати що-небудь з певною метою.
Вона йому натроюдила що знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)