натруджувати
НАТРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., що, розм.
Багато працюючи, діючи певним органом тіла, стомлювати його, доводити до болісного стану.
Боюсь натруджувати ногу сидінням при столі (Леся Українка);
Помер однаково Микола... Серце, казали потім лікарі, було в нього дуже кволе, ну, й натрудив до того ж, видимо... (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)