натруджуватися
НАТРУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док., розм.
Стомлюватися від тривалої або тяжкої праці, різних дій і т. ін.
Натрудишся і сам і скотину натрудиш (О. Кониський);
Натрудився Бог, ліг спати, а Триюда не засне від заздрощів. Надумався струтити Бога у воду (з легенди);
– Спочинь. Бачиш, пальці твої натрудились (П. Автомонов);
Він багато ходив, нога натрудилася і тепер боліла (Григорій Тютюнник);
// Потрудитися багато, до втоми.
[Савка:] Я натрудився за день – дайте мені хоч раз у тиждень доспати! (С. Васильченко);
Натрудився, видно, за день чоловік, дошукуючись хліба насущного (О. Гончар);
* Образно. Натрудившися у квітні, Перецвівши у маю, Йдуть дерева передлітні В повінь лагідну свою (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)