Великий тлумачний словник сучасної мови

натруджувати

натру́джувати

-ую, -уєш, недок., натрудити, -труджу, -трудиш, док., перех., розм.

Багато працюючи, діючи певним органом тіла, стомлювати його, доводити до болісного стану.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. натруджувати — натру́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. натруджувати — Стомлювати, натомлювати, наморювати, с. перевтомлювати.  Словник синонімів Караванського
  3. натруджувати — НАТРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., що, розм. Багато працюючи, діючи певним органом тіла, стомлювати його, доводити до болісного стану. Боюсь натруджувати ногу сидінням при столі (Леся Українка); Помер однаково Микола...  Словник української мови у 20 томах
  4. натруджувати — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал.  Словник синонімів української мови
  5. натруджувати — НАТРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., перех., розм. Багато працюючи, діючи повним органом тіла, стомлювати його, доводити до болісного стану. Боюсь натруджувати ногу сидінням при столі (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах