Великий тлумачний словник сучасної мови

натруджений

натру́джений

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натрудити.

|| у знач. прикм.

2》 у знач. прикм. Який багато потрудився. Натруджені долоні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. натруджений — натру́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. натруджений — НАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до натруди́ти. Натруджене болістю серце забажало спочинку (Панас Мирний); * Образно. Правила парусом донька рибалки, коси у неї лляні, руки умілі натруджені змалку, твердо лежать на стерні (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. натруджений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився).  Словник синонімів української мови
  4. натруджений — Натру́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. натруджений — НАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. натруди́ти. Натруджене болістю серце забажало спочинку (Мирний, IV, 1955, 298); *Образно. Місто спало, натруджене буденними справами (Чаб., Балкан. весна, 1960, 246); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах