натруджений
натру́джений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натрудити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм. Який багато потрудився. Натруджені долоні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натруджений — натру́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- натруджений — НАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до натруди́ти. Натруджене болістю серце забажало спочинку (Панас Мирний); * Образно. Правила парусом донька рибалки, коси у неї лляні, руки умілі натруджені змалку, твердо лежать на стерні (І. Словник української мови у 20 томах
- натруджений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови
- натруджений — Натру́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- натруджений — НАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. натруди́ти. Натруджене болістю серце забажало спочинку (Мирний, IV, 1955, 298); *Образно. Місто спало, натруджене буденними справами (Чаб., Балкан. весна, 1960, 246); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах