1. Словник української мови у 20 томах

натруджений

НАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до натруди́ти.

Натруджене болістю серце забажало спочинку (Панас Мирний);

* Образно. Правила парусом донька рибалки, коси у неї лляні, руки умілі натруджені змалку, твердо лежать на стерні (І. Гончаренко);

// у знач. прикм.

Любо впасти на зелену тінь Натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський);

Боліла голова, нестерпно нили натруджені ноги (З. Тулуб);

* Образно. Навколо майже воднораз заскрипіло натруджене дерево саней (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Який багато потрудився, знесилений роботою.

Семен помолився до неба, загорнувсь у свиту і заснув твердим сном натрудженого робітника (М. Коцюбинський);

Тепер вони [батьки] підвелися, і їх побачили всі стареньких і натруджених (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натруджений — натру́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. натруджений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натрудити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який багато потрудився. Натруджені долоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натруджений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови
  4. натруджений — Натру́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. натруджений — НАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. натруди́ти. Натруджене болістю серце забажало спочинку (Мирний, IV, 1955, 298); *Образно. Місто спало, натруджене буденними справами (Чаб., Балкан. весна, 1960, 246); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах