натруджений
НАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. натруди́ти.
Натруджене болістю серце забажало спочинку (Мирний, IV, 1955, 298);
*Образно. Місто спало, натруджене буденними справами (Чаб., Балкан. весна, 1960, 246);
// У знач. прикм.
Любо впасти на зелену тінь Натрудженим і наболілим тілом (Рильський, І,1956, 62);
*Образно. Навколо майже воднораз заскрипіло натруджене дерево саней (Стельмах, Хліб.., 1959, 35).
2. у знач. прикм. Який багато потрудився.
Семен помолився до неба, загорнувсь у свиту і заснув твердим сном натрудженого робітника (Коцюб., І, 1955, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натруджений — натру́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- натруджений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натрудити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який багато потрудився. Натруджені долоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натруджений — НАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до натруди́ти. Натруджене болістю серце забажало спочинку (Панас Мирний); * Образно. Правила парусом донька рибалки, коси у неї лляні, руки умілі натруджені змалку, твердо лежать на стерні (І. Словник української мови у 20 томах
- натруджений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови
- натруджений — Натру́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)