натхнений
НА́ТХНЕ́НИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до натхну́ти.
Над вами [дівчатами-трудівницями] день встає.., Прийміть же ви і мій натхнений вами спів (В. Сосюра);
Натхнений рішенням дружини, я родзвонив до бюро добрих послуг (А. Крижанівський);
// у знач. прикм.
А натхнений кухар тим часом пробує юшку. Очі заплющені, сам блаженно посміхається (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)