натхнений
НА́ТХНЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натхну́ти.
Натхнені історичними рішеннями Комуністичної партії, наші вчені з честю виконають свій обов’язок перед народом (Наука.., 2, 1959, 45);
Натхнений чарівною поезією Т. Г. Шевченка, прекрасні романси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (Мист., 1, 1961, 22);
// У знач. прикм.
Ми — партії воля натхнена, нам світу старого не жаль (Сос., Близька далина, 1960, 164).
Словник української мови (СУМ-11)