натягач

НАТЯГА́Ч, а, ч.

Інструмент для щільного притискання деталей.

Обидві частини деталі, які з'єднують, щільно притискують одну до одної так, щоб між головкою заклепки і матеріалом деталі не було зазора. Це роблять спеціальним інструментом – натягачем (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. натягач — -а, ч. Інструмент для натягання обручів на бочку, діжу та обода на спиці колеса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. натягач — Натягач, -ча м. 1) Инструментъ: а) у бочара — для натягиванія обручей на бочку; б) у колесника — для натягиванія обода на спицы. 2) Веревочка, составляющая часть шерстобитнаго лука (см. лук). Черниг. у. 8) раст.: а) Paris quadrifolia L.  Словник української мови Грінченка