натягнений
НАТЯ́ГНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до натягну́ти 1–4.
– Ви, певно, не гадали ніколи над тим, що струна, натягнена над міру, вривається (О. Кобилянська);
Вся площа була розбита на малюсінькі дворики, розгороджені один від одного колючим дротом, натягненим на стовпчики (І. Сенченко);
На березі працювали вантажники в мішках, згорнутих, натягнених на голови, як шоломи (В. Собко);
// у знач. прикм.
У дверях за Станком з'явився Грач із натягненим луком (Юліан Опільський);
// натя́гнено, безос. пред.
В грудях у парубка немов теж натягнено струну одиноку, і бриніла вона тоскно й боляче (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)