натягувати
НАТЯ́ГУВАТИ¹ див. натяга́ти¹.
НАТЯ́ГУВАТИ², ую, уєш, недок., НАТЯГА́ТИ, НАТЯГТИ́, тягну́, тя́гнеш, док., чого, розм.
Тягаючи, наносити що-небудь в якійсь кількості (за кілька разів).
Понад окопами жовтіли розсипи соломи, яку солдати натягували собі для ночівлі (Ю. Бедзик);
– А дивіться, скілько я гілля натягала! (Грицько Григоренко);
Доки гості вмивалися, Гаврило з Йонькою натягли півкомори мішків та чемоданів (Григорій Тютюнник);
// Діставати з колодязя в якій-небудь кількості (про воду).
– Привів я до колодязя напувать коней, дивлюсь, нема цебра, нічим в корито натягать води (О. Стороженко);
// Ловити в якій-небудь кількості (про рибу).
– Нічого, хлоп'ята, ось післязавтра неділя. Виїдемо з вами в море, порибалимо. Бичків, камбали .. натягаємо (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)