натяжка

НАТЯ́ЖКА, и, ж.

Те саме, що натяга́ння.

НА́ТЯ́ЖКА, и, ж.

Неправомірне допущення чого-небудь, штучність.

Читач суворий: він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Ю. Смолич);

Якщо є правда думання і вчинків, то ніде не спіткнешся на якійсь, нехай і художній натяжці (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. натяжка — на́тяжка іменник жіночого роду перебільшення натя́жка іменник жіночого роду натягання  Орфографічний словник української мови
2. натяжка — I нат`яжка-и, ж. Дія і стан за знач. натягати I, натягти I 1) і натягатися I, натягтися 1). II н`атяжка-и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натяжка — НА́ТЯ́ЖКА, и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність. Думка про "Слово о полку Ігоревім" як про попередника дум XVI— XVII ст. спокуслива.. Аналогії з радянською поезією в даному випадку, звичайно, можуть здатися натяжкою (Від давнини..  Словник української мови в 11 томах