натяжка

НА́ТЯ́ЖКА, и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність.

Думка про "Слово о полку Ігоревім" як про попередника дум XVI— XVII ст. спокуслива.. Аналогії з радянською поезією в даному випадку, звичайно, можуть здатися натяжкою (Від давнини.., І, 1960, 118);

Читач суворий: він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Смолич, Перша книга, 1951, 39).

НАТЯ́ЖКА, и, ж. Дія і стан за знач. натяга́ти¹, натягти́¹ і натяга́тися¹, натягти́ся 1.

Екіпажі повискакували з люків, зосереджено, без команди, ще раз почали оглядати машини: перевіряли ходові частини, натяжку гусениць, пальці ведучих коліс (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 647).

Значення в інших словниках

1. натяжка — на́тяжка іменник жіночого роду перебільшення натя́жка іменник жіночого роду натягання  Орфографічний словник української мови
2. натяжка — I нат`яжка-и, ж. Дія і стан за знач. натягати I, натягти I 1) і натягатися I, натягтися 1). II н`атяжка-и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натяжка — НАТЯ́ЖКА, и, ж. Те саме, що натяга́ння. НА́ТЯ́ЖКА, и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність. Читач суворий: він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Ю.  Словник української мови у 20 томах