Словник української мови у 20 томах

натікач

НАТІКА́Ч, а, ч.

Пристрій для натікання куди-небудь рідини або газу.

При одержанні хімічних сполук (нітридів, карбідів та ін.) в камеру через голчастий натікач вводиться легуючий газ, склад якого контролюється газовим аналізатором (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)