натікати
НАТІКА́ТИ, а́є, недок., НАТЕКТИ́, тече́, док.
Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості.
На пахучу, воском натерту підлогу починають натікати з чобіт-жовтанців брудні патьоки (М. Стельмах);
В Кайдаша натекло повний рот слини (І. Нечуй-Левицький);
Дівчата виставляють ночви попід стріхи, щоб натекло в них м'якої шовковистої води (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)