Великий тлумачний словник сучасної мови

натікати

натіка́ти

-ає, недок., натекти, -тече, док.

Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. натікати — натіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. натікати — НАТІКА́ТИ, а́є, недок., НАТЕКТИ́, тече́, док. Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості. На пахучу, воском натерту підлогу починають натікати з чобіт-жовтанців брудні патьоки (М. Стельмах); В Кайдаша натекло повний рот слини (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. натікати — НАТЕКТИ́ (про рідину — стікаючи або просочуючись, назбиратися де-небудь у певній кількості), НАБІ́ГТИ. — Недок.: натіка́ти, набіга́ти. В Кайдаша натекло повний рот слини (І. Нечуй-Левицький); А в хаті лежала.. Катерина.  Словник синонімів української мови
  4. натікати — Натіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; натекти́, -течу́, -тече́ш; наті́к, натекла́, -текли́; наті́кши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. натікати — НАТІКА́ТИ, а́є, недок., НАТЕКТИ́, тече́, док. Стікаючи або просочуючись, збиратися де-небудь у певній кількості. На пахучу, воском натерту підлогу починають натікати з чобіт-жовтанців брудні патьоки (Стельмах, І, 1962, 81)...  Словник української мови в 11 томах
  6. натікати — Натіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. натекти, -течу, -че́ш, гл. Натекать, натечь. Водиця сама в хату натече. Чуб. V. 897.  Словник української мови Грінченка