науково

НАУКО́ВО.

Присл. до науко́вий 2.

Науково з ним [професором] споритися вона не годна. Вона чує, що на тій точці він її переможе (О. Кобилянська);

– Перешлю-но я анкету до Академії наук, нехай науково відповідають... (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. науково — науко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. науково — Присл. до науковий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. науково — НАУКО́ВО. Присл. до науко́вий 2. Науково з ним [професором] споритися вона не годна. Вона чує, що на тій точці він її переможе (Коб.  Словник української мови в 11 томах