науково
НАУКО́ВО. Присл. до науко́вий 2.
Науково з ним [професором] споритися вона не годна. Вона чує, що на тій точці він її переможе (Коб., III, 1956, 323);
На кожному історичному етапі партія, керуючись вченням Маркса— Енгельса— Леніна, розв’язувала завдання, науково сформульовані в її Програмі (Програма КПРС, 1961, 4).
Словник української мови (СУМ-11)