науковий
НАУКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до нау́ка 1, 2.
В приміщенні монастирської трапезної було відкрито генетичну лабораторію Мічуріна, а рядом у саду — велику виставку його наукових досягнень (Довж., I, 1958, 464);
Науковий центр;
// Стос. до науки, власт. їй.
Розмова йшла більш вчена, наукова (Н.-Лев., II, 1956, 407);
Оперуючи науковою термінологією, він [рецензент] твердив, що лісосмуги нераціонально займають частину посівних площ (Жур., Звич. турботи, 1960, 11);
Наукова робота;
// Який займається розробкою питань науки.
Євгенія Григорівна працювала науковим співробітником в інституті генетики (Донч., V, 1957, 237);
Науковий заклад; Наукова експедиція.
∆ Науко́вий комуні́зм див. комуні́зм.
2. Який базується на принципах науки.
..для всякої політичної діяльності потрібна найсерйозніша наукова підготовка.. (Ленін, 8, 1970, 330).
Словник української мови (СУМ-11)