нахвалитися

НАХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, док.

1. Хвалячись, наговорити, розповісти багато чого-небудь.

Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться (прислів'я);

[Хоменко:] Нахвалилася .. кореспондентові, а він і розписав (З. Мороз).

2. із запереч. част. не і перев. з дієсл. могти. Хвалити кого-, що-небудь багато, до повного задоволення.

Моє оповідання .. так подобалось моїм хазяям, що вони нахвалитись не можуть (М. Коцюбинський);

– Знає ж мале, що він не нахвалиться суницями з козячим молоком, от і старається чимось догодити (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. нахвалитися — нахвали́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нахвалитися — -хвалюся, -хвалишся, док. 1》 Хвалячись, розповісти багато. 2》 із запереч. не і перев. з дієсл. могти. Хвалити кого-, що-небудь багато, до повного задоволення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахвалитися — НАХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, док. 1. Хвалячись, розповісти багато. [Xоменко:] Нахвалилася [голова колгоспу] кореспондентові, а він і розписав (Мороз, П’єси, 1959, 223). 2. із запереч. н е і перев. з дієсл. могти.  Словник української мови в 11 томах
4. нахвалитися — Нахвали́тися, -лю́ся, -лишся гл. Нахвалиться, нахвастаться. Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680.  Словник української мови Грінченка