нахмурювати

НАХМУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАХМУ́РИТИ, рю, риш, док., що, кого.

Виражаючи незадоволення, задумливість, гнів і т. ін., морщити лоба, зсувати брови або змінювати вираз обличчя.

Він зосереджено нахмурював високий, трохи випнутий лоб, проводив рукою по м'яких хвильках темного чуба (І. Микитенко);

Як тільки музика підхлипує басом, – Нахмурює Маша обличчя тупе (С. Олійник);

Нахмурив брови дід, блимає сердито очима, щось бубонить... (С. Васильченко);

Побачивши Данила, Катерина здивовано нахмурила брови (О. Копиленко);

* Образно. Шумно. Будинки нахмурили брови. Вулиця в'юном в'ється (М. Шпак);

// Зробити суворим, понурим; засмутити.

Натяк на смерть дружини ще більше окривдив і нахмурив Мар'яна (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. нахмурювати — нахму́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нахмурювати — -юю, -юєш, недок., нахмурити, -рю, -риш, док., перех. Виражаючи невдоволення, задумливість, гнів і т. ін., морщити лоба, зсувати брови або змінювати вираз обличчя. || Зробити суворим, понурим; засмутити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахмурювати — НАХМУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАХМУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Виражаючи незадоволення, задумливість, гнів і т. ін., морщити лоба, зсувати брови або змінювати вираз обличчя.  Словник української мови в 11 томах