наховати
НАХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого і без дод.
Сховати певну кількість чого-небудь.
– А грошей стара собака [про свекра] мало наховала? – скрикнула, визвірившись, Оришка (Панас Мирний);
– А ви всі годні і жити, й ногою ступити. А ви і надбали, й наховали! Бач, яку торбу носиш! (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)