наховати

НАХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Сховати певну кількість чого-небудь.

— А грошей стара собака [про свекра] мало наховала? — скрикнула, визвірившись, Оришка (Мирний, III, 1954, 324).

Значення в інших словниках

1. наховати — нахова́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наховати — -аю, -аєш, док., перех. Сховати певну кількість чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наховати — НАХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого і без дод. Сховати певну кількість чого-небудь. – А грошей стара собака [про свекра] мало наховала? – скрикнула, визвірившись, Оришка (Панас Мирний); – А ви всі годні і жити, й ногою ступити. А ви і надбали, й наховали! Бач, яку торбу носиш! (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
4. наховати — Нахова́ти, -ва́ю, -єш гл. 1) Напрятать. 2) Схоронить, похоронить, нахоронить.  Словник української мови Грінченка