наховати —
нахова́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
наховати —
-аю, -аєш, док., перех. Сховати певну кількість чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наховати —
НАХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого і без дод. Сховати певну кількість чого-небудь. – А грошей стара собака [про свекра] мало наховала? – скрикнула, визвірившись, Оришка (Панас Мирний); – А ви всі годні і жити, й ногою ступити. А ви і надбали, й наховали! Бач, яку торбу носиш! (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
наховати —
НАХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Сховати певну кількість чого-небудь. — А грошей стара собака [про свекра] мало наховала? — скрикнула, визвірившись, Оришка (Мирний, III, 1954, 324).
Словник української мови в 11 томах