націджений НАЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до націди́ти. Націджене з барила пиво. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках націджений — наці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови націджений — [нац’іджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови націджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націдити. Великий тлумачний словник сучасної мови