1. Словник української мови у 20 томах

націджений

НАЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до націди́ти.

Націджене з барила пиво.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націджений — наці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. націджений — [нац’іджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. націджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націдити. Великий тлумачний словник сучасної мови