націджений

наці́джений

[нац’іджеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націджений — наці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. націджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націдити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. націджений — НАЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до націди́ти. Націджене з барила пиво. Словник української мови у 20 томах