націджений

наці́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до націдити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націджений — наці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. націджений — [нац’іджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. націджений — НАЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до націди́ти. Націджене з барила пиво. Словник української мови у 20 томах