націджений наці́джений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націдити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках націджений — наці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови націджений — [нац’іджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови націджений — НАЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до націди́ти. Націджене з барила пиво. Словник української мови у 20 томах