Словник української мови у 20 томах

націлений

НАЦІ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наці́лити.

Зенітники стояли на мосту біля своїх націлених у небо гармат (Л. Первомайський);

Націлений Гавриченком на прорив загін єдиним духом покрив віддаль на зближення (Я. Качура);

Криптозоологія – молода наука, націлена на відкриття невідомих раніше представників тваринного світу (з наук.-попул. літ.);

// наці́лено, безос. пред.

– Не будемо вдаватись в побутові подробиці фактів, бо самі факти виглядають так чи інакше залежно від того, куди їх націлено (О. Довженко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. націлений — наці́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. націлений — [нац’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. націлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націлити. || націлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. націлений — НАЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наці́лити. Зенітники стояли на мосту біля своїх націлених у небо гармат (Перв., Дикий мед, 1963, 155); Націлений Гавриченком на прорив загін єдиним духом покрив віддаль на зближення (Кач., Вибр.  Словник української мови в 11 томах