Великий тлумачний словник сучасної мови

націлений

наці́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до націлити.

|| націлено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. націлений — наці́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. націлений — [нац’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. націлений — НАЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наці́лити. Зенітники стояли на мосту біля своїх націлених у небо гармат (Л. Первомайський); Націлений Гавриченком на прорив загін єдиним духом покрив віддаль на зближення (Я.  Словник української мови у 20 томах
  4. націлений — НАЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наці́лити. Зенітники стояли на мосту біля своїх націлених у небо гармат (Перв., Дикий мед, 1963, 155); Націлений Гавриченком на прорив загін єдиним духом покрив віддаль на зближення (Кач., Вибр.  Словник української мови в 11 томах