націлений

НАЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наці́лити.

Зенітники стояли на мосту біля своїх націлених у небо гармат (Перв., Дикий мед, 1963, 155);

Націлений Гавриченком на прорив загін єдиним духом покрив віддаль на зближення (Кач., Вибр., 1953, 316);

Він волів би не потрапляти в місто Дорнау, але туди вели його власні, далеко націлені плани (Собко, Запорука.., 1952, 21);

// наці́лено, безос. присудк. сл.

— Не будемо вдаватись в побутові подробиці фактів, бо самі факти виглядають так чи інакше залежно від того, куди їх націлено (Довж., І, 1958, 82).

Значення в інших словниках

1. націлений — наці́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. націлений — [нац’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. націлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націлити. || націлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. націлений — НАЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наці́лити. Зенітники стояли на мосту біля своїх націлених у небо гармат (Л. Первомайський); Націлений Гавриченком на прорив загін єдиним духом покрив віддаль на зближення (Я.  Словник української мови у 20 томах