націло
НА́ЦІЛО, присл., мат.
Без остачі.
Реалізувати наступні операції над поліномами: введення (послідовно коефіцієнти чи з рядка), виведення (на екран чи в рядок), додавання, віднімання, множення, ділення націло, остача від ділення націло, обрахування значення в даній точці тощо (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)