націлований

НАЦІЛО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до націлува́ти.

* Образно. Очі [пані Штор] скоса, серйозно-допитливо обводять розпалене, націловане сонцем лице (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. націлований — націло́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. націлований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націлуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови