націоналка

НАЦІОНА́ЛКА, и, ж., розм.

Жін. до націона́л.

Мурашкова взяла собі місце в народній школі в одному українському селі над самим Дністром, вивчила добре українську мову, стала націоналкою, робила просвітнє діло завзятуще й мала добрий вплив на школу за поміччю народної мови (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. націоналка — націона́лка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. націоналка — -и, розм. Жін. до націонал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. націоналка — НАЦІОНА́ЛКА, и, ж., розм. Жін. до націона́л¹.  Словник української мови в 11 томах