начальний
НАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, заст.
Старший.
Іул .. Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав (І. Котляревський);
Висока і свіжа гостинна зала могла вмістити мало не всіх начальних дружинників землі Сіверянської (Д. Міщенко);
// Головний.
У дверях начальної вежі, що виходила на перший поверх, з'явився воєвода (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)