начальничок

НАЧА́ЛЬНИЧОК, чка, ч.

1. зневажл. Невеликий начальник.

Не всі ж і тут, як Косарєв або Обрядін, – щирі його начальнички. Щоб не Усков, ці солдафони досі його звели б в могилу... (Василь Шевчук).

2. фам. Те саме, що нача́льник.

– Ну, начальнички, здається, вилізли! – звернувся до нас шеф. – Шампанського доведеться поставити на роботі (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. начальничок — нача́льничок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. начальничок — див. начальник  Словник синонімів Вусика
3. начальничок — -чка, ч., ірон. Зменш. до начальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови