начарувати
НАЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.
Чаруючи, домогтися чого-небудь, викликати щось і т. ін.
Научай, бідна вдова, та свойого сина; Як не будеш научати, буду чарувати; Начарую руки, ноги і чорнії очі (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)