Словник української мови у 20 томах

начорнювати

НАЧО́РНЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.

Фарбувати що-небудь кількість чогось у чорний колір.

“Гандзю, Гандзю моя мила, Чим ти брови начорнила?” “Начорнила кукурквасом. ПРийдеш, серце, іншим часом” (з народної пісні);

* Образно. Надвечірнє сонце, вихопившись з хмари, одразу начорнило під пнями обрубки тіней (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. начорнювати — начо́рнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови