начудити
НАЧУДИ́ТИ, ди́ш, ди́ть, док., розм.
Зробити дивний вчинок, накоїти, натворити чогось.
– Ти начудив .. Сопілку дістав... Граєш на весь ліс... Того й [дивись].., що ворога накличеш (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)НАЧУДИ́ТИ, ди́ш, ди́ть, док., розм.
Зробити дивний вчинок, накоїти, натворити чогось.
– Ти начудив .. Сопілку дістав... Граєш на весь ліс... Того й [дивись].., що ворога накличеш (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)