начудити

НАЧУДИ́ТИ, ді́ш, ди́ть, док., розм. Зробити дивний вчинок, накоїти, натворити чогось.

— Ти начудив.. Сопілку дістав… Граєш на весь ліс… Того й [дивись].., що ворога накличеш (Скл., Карпати, II, 1954, 22).

Значення в інших словниках

1. начудити — начуди́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. начудити — -диш, -дить, док., розм. Зробити дивний вчинок, накоїти чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. начудити — НАЧУДИ́ТИ, ди́ш, ди́ть, док., розм. Зробити дивний вчинок, накоїти, натворити чогось. – Ти начудив .. Сопілку дістав... Граєш на весь ліс... Того й [дивись].., що ворога накличеш (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах
4. начудити — НАКО́ЇТИ чого, у питальних зворотах — що (зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду), СКО́ЇТИ, НАРОБИ́ТИ, УЧИНИ́ТИ (ВЧИНИ́ТИ) що, УКО́ЇТИ (ВКО́ЇТИ) розм., НАТВОРИ́ТИ розм., НАБРО́ЇТИ розм., НАКОЛОБРО́ДИТИ чого і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови